Метки » емоції

зізнання

Брати кожен день, як дарунок –
Хіба цього не варте життя?
Виявитися тією , на котру ти чекаєш –
Хіба не варте цього почуття?
Повернути майбутнє у теперішній час –
Хіба цей жест не бажання
Творити чуття і буття дивовижним,
А серце не картати зізнанням!

2003

Вірші

Гралася

Гралася маревом,

Марево мрією стало;

Гралася мрією,

Вона з кохання повстала;

Гралася долею,

Серце гнітила,

Гралася думкою

І зажурилась . . .

2003

Вірші

А Н Г Е Л

Я – не птах, але маю крила.
Я – не вітер, але маю силу.
Я – не сонце, але маю тепло.
Я – не вогонь, але вмію горіти.
Я – ангел твій.

Я збуджу сонце –
І настане ранок для тебе.
Я розташую світ
На своїх долонях
І піднесу його тобі до ніг.

************
Живи, коханий, чарівним життям,
Живи, бо світ не виживе без тебе,
Кохай, бо не настане знов весна,
А посміхайся лиш для мене !

2003

Вірші

Ці дивні, дивні люди...

Я не вірю в забобони, тому напишу цей пост. Знаю, що багато хто теж ніби не вірить, але таке б не написали.

Зі зрозумілих причин я цікавлюся темою весілля. Що скільки коштує, і так далі. Весілля сьогодні коштує. Я переглядав різні знімки з весіль і подумав — люди вкладають такі гроші (і такі емоції) у весілля і… через кілька років розбігаються.

А що ж тоді?

В одному фільмі про Англію XIX століття одна літня релігійна жіночка твердо сказала: «Бог не дозволяє розлучення». Вона була «старого гарту», можливо, народжена ще у кінці XVIII століття… Вона ходила в церкву і у неї був страх перед Богом.

Тепер страх перед Богом мають одиниці. Розлучаються сотні. Сотні тисяч. Один проповідник якось сказав: за статистикою, щоб отримати права, люди витрачають часу у два-три десятки разів більше, ніж, щоб отримати якісний шлюб. Сьогодні люди готові вкласти 2, 3, 5 тисяч (і більше) доларів у помпезне весілля, але не готові гарненько подумати, як не розвалити свою сім’ю за перші 3 роки. І більшість таки розвалюють.

Він носить її на руках, шепоче ніжні слова, разом порізали торт, разом взяли шлюб у величезному храмі… а через рік-два вже і сліду нема від тих ніжностей. Чому так? Я тут навіть не про духовне… просто цікаво, як люди собі це тлумачать… Так сі стало? То всьо вона/він? То її мама? Чи ще щось?

Я нічого не хочу цим сказати. Я просто переглядав весільні фото за останні кілька місяців і подумав — як вони живуть зараз? Як на фото — радісні, щасливі, дарують любов один одному? Хочеться, щоб у всіх завжди так і було…

Моє життя