<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><!-- generator="wordpress.com" -->
<rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	>

<channel>
	<title>мама &amp;laquo; WordPress.com Tag Feed</title>
	<link>http://wordpress.com/tag/мама/</link>
	<description>Feed of posts on WordPress.com tagged "мама"</description>
	<pubDate>Thu, 16 Oct 2008 04:14:11 +0000</pubDate>

	<generator>http://wordpress.com/tags/</generator>
	<language>en</language>

<item>
<title><![CDATA[Недоконфликт]]></title>
<link>http://acussator.wordpress.com/?p=70</link>
<pubDate>Thu, 11 Sep 2008 14:02:59 +0000</pubDate>
<dc:creator>Alexander</dc:creator>
<guid>http://acussator.ru.wordpress.com/2008/09/11/%d0%bd%d0%b5%d0%b4%d0%be%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%84%d0%bb%d0%b8%d0%ba%d1%82/</guid>
<description><![CDATA[Снова почти поругался с мамой.
Смысл в том, что она мне ]]></description>
<content:encoded><![CDATA[<p>Снова почти поругался с мамой.</p>
<p>Смысл в том, что она мне позвонила, как я сначала подумал продолжить прошлый разговор, когда мы почти поругались, но нет в этот раз она позвонила из-за того, что ей было нужно моё умение пользоваться интернетом. В начале разговора она для порядка и ради приличия поинтересовалась как у меня дела, после чего она спросила могу ли я заказать что-либо в интернет магазине. Я сказал что не могу, потому что я ни в одном не зарегистрирован. На что она сказала что бы я сказал ей адрес, что бы она поехала туда и зарегистрировалась. Я не стал издеваться дальше и стал немного отпираться, что я тут работаю вообще то, а в свободное время учусь по работе, да и диплом мне скоро писать, что тоже отнимает время. Ещё мама спросила почему у нас дома не работает интернет. Я ответил, что мне от сюда не видно, почему он не работает, и что вчера вечером он работал. На что она сказала, что я могу заказать для них в интернет магазине когда у меня появится время. Я смягчился и принялся записывать то, что она хотела бы заказать в интернет магазине. Назвав ей на всё цены я подумал, что это слишком много и решил отмазаться, продолжив гнуть линию, что заняться мне больше нечем, что мне не интересно что то заказывать, тем более что это серьёзная ответственность и если что пойдёт не так, то она опять обратится ко мне. В конце разговора она спросила, действительно ли я отказываюсь этим заниматься, я ответил что да. На что она быстро попрощалась и мы завершили беседу.</p>
<p>а в прошлый раз она звонила в пятницу вечером, когда я садился в автобус на автобусной остановке, после неудачной Тяпницы, когда у меня совсем не было никакого желания общаться. Мама сразу начала спрашивать давно ли отец со мной не живёт, где он живёт, вернётся ли он в квартиру Антона, заберёт ли он с собой кота, и как мы там с Антоном питаемся, если мы не умеем готовить. т.е. всё то, на что я ответить не смог. в конце она спросила почему я ей ничего не рассказываю, уж не обиделся ли я на неё за что-то. на что я сказал что очень может быть и рассказал ей, что она мне не привила интерес ни к какой профессии в своё время, и то что мне было интересно (компьютерная тематика) она всячески старалась ограничить. Поэтому я сейчас тупой эникейщик, а не администратор WINS, DNS, DHCP и др. серверов.</p>
<p>В общем и не хочется с мамой отношения портить, но она сама это провоцирует.</p>
]]></content:encoded>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Пост-свадебная ссора]]></title>
<link>http://questionabletopic.wordpress.com/?p=225</link>
<pubDate>Mon, 14 Jul 2008 20:53:49 +0000</pubDate>
<dc:creator>questionabletopic</dc:creator>
<guid>http://questionabletopic.ru.wordpress.com/2008/07/14/%d0%bf%d0%be%d1%81%d1%82-%d1%81%d0%b2%d0%b0%d0%b4%d0%b5%d0%b1%d0%bd%d0%b0%d1%8f-%d1%81%d1%81%d0%be%d1%80%d0%b0/</guid>
<description><![CDATA[Три недели после свадьбы. Молодая жена звонит матери в]]></description>
<content:encoded><![CDATA[<p>Три недели после свадьбы. Молодая жена звонит матери вся в слезах:</p>
<p>- Мам, я просто не знаю, что делать! У нас тут такая семейная сцена разыгралась! Ужас!</p>
<p>- Спокойно, дочка, не расстраивайся. В каждой семье когда-нибудь возникают первые споры, разногласия, конфликты...</p>
<p>- Да, это я знаю. <strong>А с трупом</strong> чего делать?</p>
]]></content:encoded>
</item>
<item>
<title><![CDATA[смс ат мама]]></title>
<link>http://infernalsplit.wordpress.com/?p=5</link>
<pubDate>Sun, 22 Jun 2008 09:15:05 +0000</pubDate>
<dc:creator>infernalsplit</dc:creator>
<guid>http://infernalsplit.ru.wordpress.com/2008/06/22/%d1%81%d0%bc%d1%81-%d0%b0%d1%82-%d0%bc%d0%b0%d0%bc%d0%b0/</guid>
<description><![CDATA[Маманя прислала SMS следующего содержания:
BEGIN:VCARD VERSION:2.1]]></description>
<content:encoded><![CDATA[<p>Маманя прислала SMS следующего содержания:</p>
<p>BEGIN:VCARD VERSION:2.1 N; CHARSET=UTF-8;ENCODING=QOTED-PRINTABLE:;=D0=9F=DO=BB=D0=B0=D1=82=D0=BE=DO=BD=D0=BE=DO=B2<br />
FN;CHARSET=UTF-8;ENCODING=QOTED-PRINTABE:=DO=9F=D0=BB=D0=B0=D1=82=D0=BE=DO=BE=BD=D0=BE=D0=B2<br />
TELL;CELL:+79092874XXX<br />
.....................................................................</p>
<p>.....................................................................</p>
<p>END:WCARD</p>
<p>o_0 это что новый способ достучатся до программиста?.......пойду ка я хлеба навсякий случай куплю.......</p>
]]></content:encoded>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Ці дні: як не потрапити на концерт]]></title>
<link>http://mykolan.wordpress.com/?p=18</link>
<pubDate>Thu, 08 May 2008 17:54:41 +0000</pubDate>
<dc:creator>mykolan</dc:creator>
<guid>http://mykolan.ru.wordpress.com/2008/05/08/thisdays/</guid>
<description><![CDATA[Це все з особистого, яке починається тим, що зараз я по]]></description>
<content:encoded><![CDATA[<p>Це все з особистого, яке починається тим, що зараз я по–дитячому безадресно ображений: ось зараз закінчується концерт Каті Чілі в межах Гоголь–фесту, і справа, звісно, не в тому, що він халявний, а що я міг туди встигнути. Але ось я, на роботі, нещодавно таки закінчив чергове партзавдання і пишу цей пост — більшість друзів десь там, рушати до них немає сенсу, вдома робити нічого не хочеться, завтра — треба зустрічати маму, яку я, звісно, буду радий бачити, але це так само банить будь–які плани на вихідні.</p>
<p>З особистого лишається проза і чотири заповітні сторінки в блокноті.</p>
<p>Головне, і це завжди: цієї ситуації — не з мамою, з Катею Чілі — можна було уникнути, це було зовсім не важко — просто керівники вищої ланки задумали зробити процес більш документованим, а керівники середньої ланки (вона ж, очевидно, остання) не справляються з підготовкою документів. Я не можу почати роботу без техкарти, а менеджер не встигає її зробити. Нові порядки, старі проблеми — півтижня десь в прострації, і все в останній день: щось додається, щось змінюється, формат треба зібрати, прощавай, концерт, останні добровільні спроби соціалізації — потерпають від гегемонії роботи.</p>
<p>Я, робот.</p>
<p>Після цих перевантажень уже нічого не хочеться. І як так?</p>
<p>А найважливіше питання, при тому, що Вона і правда може бути суперзавантажена — Вона суперзавантажена, чи Вона просто так говорить?</p>
<p>Це, як казав один наш викладач, найголовніше.</p>
]]></content:encoded>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Первая запись]]></title>
<link>http://happysling.wordpress.com/2008/04/18/%d0%9f%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%8f-%d0%b7%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%81%d1%8c/</link>
<pubDate>Fri, 18 Apr 2008 06:30:09 +0000</pubDate>
<dc:creator>bezopasno</dc:creator>
<guid>http://happysling.ru.wordpress.com/2008/04/18/%d0%9f%d0%b5%d1%80%d0%b2%d0%b0%d1%8f-%d0%b7%d0%b0%d0%bf%d0%b8%d1%81%d1%8c/</guid>
<description><![CDATA[Этот блог о счастливой беременности, о мамах и для мам.
]]></description>
<content:encoded><![CDATA[<p>Этот блог о счастливой беременности, о мамах и для мам.</p>
]]></content:encoded>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Стиль]]></title>
<link>http://dodikov.wordpress.com/?p=159</link>
<pubDate>Sun, 27 Jan 2008 21:23:21 +0000</pubDate>
<dc:creator>dodikov</dc:creator>
<guid>http://dodikov.ru.wordpress.com/2008/01/27/%d0%a1%d1%82%d0%b8%d0%bb%d1%8c/</guid>
<description><![CDATA[Тема озадачила. Слишком широкое понятие, слишком неодн]]></description>
<content:encoded><![CDATA[<div class="post_text"><a href="http://dodikov.wordpress.com/files/2008/01/n_tverdohleb.jpg" title="Моя мама"><img src="http://dodikov.wordpress.com/files/2008/01/n_tverdohleb.jpg" alt="Моя мама" align="left" /></a>Тема озадачила. Слишком широкое понятие, слишком неоднозначное в современной жизни.Ещё недавно очень помогали чистый лист и ручка. Статья не продумывалась, не «записывалась» в голове, пока ни срабатывало то, что я назвала эффектом «белой бумаги». Образы превращались в слова, слова складывались в предложения, и так – до последней точки. А сейчас вспоминается далёкое школьное «не раскрыта тема». Остаётся надежда на виртуальный лист и магию клавиатуры. Но, для начала, спрашиваю мужа: «Скажи, что для тебя сегодня в широком смысле понятие стиль?». В ответ слышу абсолютно чёткое: «Знаешь, есть такой стиль поведения воспитанных людей – не отвлекать человека от важного занятия». Бросаю взгляд на телевизор. Идут спортивные новости. Теперь можно бесконечно долго рассуждать на излюбленную тему психологов – о стиле супружеских отношений. Делаю попытку номер два углубить свои знания. Заглядываю в энциклопедический словарь. Написано длинно и скучно об общности, средствах, творческих приёмах и т.д. Последняя надежда на любимого мною Даля. Вот оно, то, что надо, - три слова: образ, вкус, манера. Это применимо к любой сфере, как в прошлом, так и сейчас. Хотя не сравним размеренный стиль жизни середины 19-го века, когда великий писатель создал свой словарь, и сегодняшний «бег наперегонки со временем», где мы всегда в отстающих. Современный стиль – это пазл, складывающийся из множества частичек: стиль в общении, поведении, одежде, творчестве, речи, работе, отдыхе, интерьере и ещё массы деталей, определяющих каждое мгновение. Пусть специалисты пишут о стиле живописи и архитектуры. Меня сейчас интересует человек. Сколько людей, проходящих мимо, оставляют нас равнодушными. Но изредка хочется остановиться, оглянуться, посмотреть вслед. Стильно…</p>
<p><!--more-->Его молодость – начало двадцатого века. Участник двух войн. Кавалерист, выкравший из-под венца свою вторую жену. В ранней юности он учился в иешиве и ухитрился выйти оттуда жутким безбожником. Мои воспоминания о нём связаны с детством. Но никогда в своей жизни я не встречала более стильного мужчину.</p>
<p>Это был мой дед, прадед моих сыновей. Его звали Марк Гольденберг. Он был почти двухметрового роста. Он курил трубку и носил широкополые шляпы зимой, и летом, а на безымянном пальце – какой-то диковинный перстень, напоминающий по форме свернувшуюся клубочком змею. Философ, инженер, физик, химик и математик с ироничной улыбкой и грустными глазами, к нему тянулись люди, как к магниту - железные опилки. Он любил меня. А я обожала его и гордилась им. Гулять с ним – это была самая большая радость.</p>
<p>В аптеке он просил для любимой внучки лекарство от курносых глаз, в булочной – космическое печенье со звездной присыпкой, в магазине игрушек – волшебную палочку.</p>
<p>Его кабинет был для меня сказочным замком. На полу, рядом с письменным столом, лежал большой стеклянный камень зелёного цвета. Удивительные картинки можно было видеть, если сесть рядом и заглянуть в него. На столе под лампой с зеленым абажуром стояла, тоже зеленая, стеклянная пепельница. Кожаное черное кресло было огромным. Мы часто делили его с котом, желтоглазым Сигизмундом. На стене висела карта. Обняв Сигизмунда, я слушала лекции по географии. Деду было не лень преподавать внучке азы всевозможных наук. Только бы не убегала к подругам. Все подружки подвергались жесточайшему экзамену, и я не помню, чтобы кто-нибудь выдержал его. По разным критериям, но не годились они в подданные его принцессе-внучке.</p>
<p>Тогда ещё слово «стиль» не было модным, но вслед моему деду оборачивались дамы, а мужчины искали дружбы с ним и старались подражать. Он по утрам уходил на работу. Эта «работа» была моим злейшим врагом. На целый день она отнимала у меня деда. Это потом, уже подростком, я узнала, что он был главным инженером какого-то завода.</p>
<p>Дом моего дедушки был открытым, гостей всегда собиралось много. Кто-то принимал его стиль поведения, кого-то обижали его ироничные замечания. Его юмор не всем был доступен. Он очень серьёзно занимался пропагандой атеизма, читал лекции, на которые собиралась тьма народа. Эти лекции были настоящими моноспектаклями. На него шли, как «идут» на известного артиста. У меня сохранилась огромная библиотека с редчайшими книгами по религиеведению и философии. Был ли Марк Гольденберг, действительно, абсолютно неверующим человеком или религия оказалась уж больно благодатной почвой для присущей ему иронии, я не знаю. На эту тему мы никогда не говорили. Но в детстве Б-г, с лёгкой руки моего деда, представлялся именно таким, каким изобразил его Эфрос: лысым смешным стариком, восседающим на облаке.</p>
<p>Дедушка не любил врачей. Его беспокоило сердце, болели суставы, в одном из которых сидел осколок снаряда еще с Гражданской. Он умер, сидя в своём любимом кресле, так и не докурив трубку.</p>
<p>Я хотела написать о стиле, о стиле жизни давно ушедшего, любимого мной человека.</p>
<p>Не знаю, что из этого вышло.</p>
<p>Правнук Марка Гольденберга, мой старший сын Пётр, закончил иешиву. Он –глубоко верующий человек. Он носит широкополые шляпы и всегда готов пошутить. Его юмор скорее добрый, чем ироничный. Улыбнуться так, как он, мог только его прадед.</p></div>
]]></content:encoded>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Мама с грамофон]]></title>
<link>http://mislidumi.wordpress.com/2007/10/27/fanfaron/</link>
<pubDate>Sat, 27 Oct 2007 17:59:52 +0000</pubDate>
<dc:creator>mislidumi</dc:creator>
<guid>http://mislidumi.ru.wordpress.com/2007/10/27/fanfaron/</guid>
<description><![CDATA[Кой е този фанфарон?
Това e мама с грамофон!

]]></description>
<content:encoded><![CDATA[<p>Кой е този фанфарон?<br />
Това e мама с грамофон!</p>
<p><img src="http://mislidumi.wordpress.com/files/2007/10/mama.jpg" alt="mama" /></p>
]]></content:encoded>
</item>
<item>
<title><![CDATA[Осми март е празник на жената - празникът на Мама!]]></title>
<link>http://noelbjs.wordpress.com/?p=50</link>
<pubDate>Sat, 08 Mar 2008 18:49:30 +0000</pubDate>
<dc:creator>noelbjs</dc:creator>
<guid>http://noelbjs.ru.wordpress.com/2008/03/08/%d0%9e%d1%81%d0%bc%d0%b8-%d0%bc%d0%b0%d1%80%d1%82-%d0%b5-%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%bd%d0%b8%d0%ba-%d0%bd%d0%b0-%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b0%d1%82%d0%b0-%d0%bf%d1%80%d0%b0%d0%b7%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d1%8a/</guid>
<description><![CDATA[Осми март е празник на жената - празникът на Мама!
Много]]></description>
<content:encoded><![CDATA[<p>Осми март е празник на жената - празникът на Мама!</p>
<p><img class="alignleft" style="float:left;" src="http://www.flowers-saransk.info/img/02.jpg" alt="" width="145" height="117" />Много красиви думи са написани за майката. Много стихове и песни са изпети. Но никога няма да може да се изкаже всичко това, което означава една майка за детето си. Никога няма да има думи, които да <span style="display:inline;">могат да я опишат цялата и да обобщят великолепието на нейната любов.</span></p>
<p>МАМО</p>
<p>Ако не стигнат всичките цветя<br />
за тоя хубав ден, от слънце ярък,<br />
ще нарисувам нови през нощта,<br />
да бъдат твоя нов подарък.</p>
<p>Ако не стигнат думите добри,<br />
изречени за твоя празник светъл,<br />
ще викна от високите гори<br />
аз думите добри на ветровете.</p>
<p>Ако не стигнат песните сами,<br />
за тебе само пяти, недопяти,<br />
ще моля аз далечните земи<br />
за тебе да изпеят най-добрата .</p>
<p>Ако усмивките не стигнат днес,<br />
за твоя празник радостен да греят,<br />
на слънцето ще пратя нова вест<br />
за тебе само днеска да се смее.</p>
<p>А ако друго нямам в тоя час<br />
да донеса на твоя празник ярък,<br />
при тебе ще остана просто аз-<br />
най-хубавия на света подарък .</p>
<p>Петя Йорданова</p>
]]></content:encoded>
</item>

</channel>
</rss>
